Думати як митець // Вілл Гомперц

Думай як митець // Вілл Гомперц // ArtHuss // Переклад: Марина Ільницька Почну з того, що єдине, що мене відштовхувало від цієї книжки — це назва. Оцей імператив “думай” страшенно нагадав заги усіляких мотиваційок, які зазвичай нічого цікавого у собі не несуть (а ще назву книжки «Кради як митець»). Та і власне тема креативності мислення не є…

#5ПитаньДо // Мої особливі книжки

Історія така, у Видавництва Старого Лева є Телеграм. Саме для нього я вигадала тег #5ПитаньДо – це 5 питань у вигляді анкети до працівників видавництва. І от настав час і мені відповісти на мої ж запитання. Скажу так, коли їх вигадувала, вони мені здавалися простішими:) А ви у коментах діліться своїми книгами-друзями, книгами-супергероями, зірками, мріями, та…

Важко бути лікарем // Зізнання Генрі Марша

Скажімо так, для мене медицина досі ще трішки магія. Тому Генрі Марш для мене – це чарівник найвищого рівня. А в цій книжки він говорить про це якраз із протилежної точки зору. Що медицина – це робота, а лікарі – просто люди. Ну може не зовсім просто, їм не так вже й легко залишатися людьми,…

Cеріали літа // Енн, Маленькі жінки та Корморан

Влітку порушую усі свої принципи, дивлюся сентиментальні та милі серіали, а також кровожерливі детективи. Мізки підплавлюються і не здатні сприймати у великих кількостях інтелектуальну літературу… А почуттів, сюжетів і пригод хочеться). Тому під приготування запашних пирогів та малювання гарно йдуть атмосферні серіальчики. Так я на трапила на дві екранізації дуууже відомої класики, яку не читала…

Тауер, зоопарк і черепаха // Дуже вес-андерсенівська книжка

Лише саме ім’я режисера Веса Андерсена у вас викликає дикий захват і відчуття волохатого та приємного щастя? Тоді вам сюди). Усі хіти цього американського режисера – “Королівство повного місяця”, “Готель Гранд Будапешт” та “Острів собак” мають у собі спільні риси, які завжди повторюються, але не дратують. Симетрія у кадрах, пудрові та жовті літні кольори, неймовірні…

Півліта читання // Експеримент за Семківим

На початку літа, якраз після Книжкового Арсеналу, я почала читати новинку Ростислава Семків «Як читати класиків». Це книжка-насолода для усіх книголюбів, приписана для вживання малими та великими дозами у будь-яку пору року. Крім основного тіла тексту, присвяченого різними періодам в класичній літературі, із порадами що, як і з кого починати читати, у книжці є кілька…

Cередня стать // Джеффрі Євгенідіс

Читаючи анотацію цієї книжки важко уявити собі той світ, що всередині  захований. Так, це книжка про життя гермафродита. Так, це книжка про самоідентифікацію. А ще про зв’язок із поколіннями. Але від цього відштовхуватися важко. В голові виникає щось химерне і незрозуміле. В реальності ти зустрічаєш – па-ра-пам – Сімейну сагу! Дуже класну сімейну сагу, в…

10 книг березня // для The Village Україна

Нашкребла найкращого за місяць. Шукати видавничі новинки це цікаве заняття. Такі пошуки породжують певні висновки. От, наприклад, нарешті моду на біографії. Звісно поки більше перекладних, але сподіваюся скоро будуть і свої. А серед художки потяг до екзотики. Хоча в цьому разі, гадаю, це випадковість. Але для читача – тим краще. Чудовий, болючий та мовно неймовірний…

Як не забувати книги

У час, коли кількість тегів перевищила кількість прочитаних книжок, і стало якось від них трошечки нудно. З’явився тег, у якому щось та й є. #12_забутих_книг – це тег на рік без призів та перегонів, і тільки з єдиною метою: прочитати 12 книжок, які вже добряче залежалися на поличці. Плюс до мотивації у тому, що в…

Зізнання грішного книголюба

Спостерігала за тим, як цей тег гуляв собі Insta, а тут підступна Юля Дутка взяла і мене затегала у фб. Що ж, мушу зізнаватися:) 1. Гординя. Яку книгу ви згадуєте, коли хочете здаватись інтелектуалом? Часом навпаки хочеться зруйнувати образ читаки, і розкажати, що читаю комікси, або ж дитліт чи підліткову. Умисно хизуватися умняковою літ-рою, нє-нє,…

Що читати цілий рік: 2018

За традицією 2015 і 2016, у минулому 2017 планів не складала, а відразу звітувалася прочитаним, ділюся приблизними планами на читання. Додавайте хороше в коментарях та сміливо діліться думками про прочитане. Також декілька побажань до себе у 2018-му: більше англомовного читання професійної літератури та нон-фікшену поезії відгуків у блозі. Також з минулого року я почала читання…

Підсумки 2017 // 12 серіалів року і трішки кіно

2017-го було настільки багато класних серіалів, що захотілося зробити окремий пост. Розумію, що перегляд телешоу можна зарахувати до гілті плеже, але за останні роки їхня якість зросла та навіть в дечому перевершила велике і могутнє кіно. Перший факт, який говорить про це: мені легше згадати один, два і більше класних серіали, ніж кіно за минулий…

Підсумки року 2017 // Книжки

Місяць тому блогерка і моя читацька подруга Таня Синьоок вирішила зробити те, чого вже давно не вистачало – блогерські підсумки року! Вигадала опитування, промоніторила активних українських книгоблогерів – і от він результат. Що це дає? Альтернативну картинку до рейтингів критиків та фіналів книжкових премій.  Результат опитування шукайте за посиланням. Саме це опитування змусило мене переглянути…

Листопадове читання// Бакман, Вулф, Амеліна та Терен

Зазирнула в Етажерку, останній допис був якраз місяць тому. Я дочитала “Східно-Західну вулицю” Сендса і вже не сподівалася, що закінчу бінго. Причин на те є декілька. По-перше, ця осінь виявилася дуже насиченою. Зокрема, і в тому, що я вже не є редактором блогу Якабу, і розпочала дещо інший етап в своїй книжковій історії. Згодом розповім:) Друга…

Жовтневе читання // Східно-Західна вулиця Філіпа Сендса

Філіп Сендс. Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова; пер. із англ. Павло Мигаль. – Львів, Видавництво Старого Лева, 2017. – 652 с. Цю товсту книженцію, яка, на перший погляд, мало чим може зацікавити шанувальника художньої прози (бо – міжнародне право?? – це, мабуть, дуже серйозно і… нудно), я прочитала дуже швидко. Навіть так, проковтнула, вибачте на слові….

Жовтневе читання // Ласкаво просимо у роман-дім

Петрович Г. Крамничка «З легкої руки» : роман / Горан Петрович ; пер. із серб. А. Татаренко. –  ​Київ, Видавничий дім «КОМОРА», 2017. – 320 с. Сербська література досі для нас видається екзотичною. Попри територіальну близькість, та історичні перетини, це щось, що викликає цікавість і вабить невідомістю. Тільки один сербський письменник зміг вийти поза межі екзотики та стати…

«Інтернат» Жадана // Звісно, читати

Читати Жадана зараз ще те завдання. Це автор такого рівня, що про його новий роман починають говорити за півроку. За півроку з’являються чутки, що вже хтось його читав. І це правда. Жадан на одній із презентацій розповів, що розіслав чернетку роману багатьом людям, яким довіряє. Потім вніс правки. Коли роман врешті вийшов, посипалися десятки рецензій та відгуків. Хотілося від цього усього відгородитися і насолодитися власним читанням. З цим було важко….

Не лише про війну // «Руїни бога» Кейт Аткінсон

Із особливими книжками так буває. Відгуки пишуться не з легкої руки, повільно, а часом і взагалі губляться серед роздумів та інших книжок. Із “Руїнами бога” Кейт Аткінсон вийшло інакше. Після того, як її попередня книжка “Життя за життям” щонайщиріше мене вразила, очікування були високими.  Історія виходу українського перекладу Руїн мав приємний ореол. Перекладачка – Яся…

#YakabooBingoAutumn: Підказки від Етажерки

Як ви знаєте, бавлюся цього року у бінго. Навіть класичний список книг на рік не складала. Хоча й треба було. Бінго – то моє дитєтко, адже ми з нашою скромною якабушною командою його вигадуємо, а потім самі й за компанію й бавимося. До останнього в цьому році, осіннього бінго вирішила додати свої підказки. Добирати книжки…

Вересневий звіт // Форумні закупи+ місячне читання

Останній день вересня, звіт так і проситься до рук, ще й давно не було постів у блозі. Хоча й вихвалятися мені особливо немає чим (період “форумського не-читання”). Бо коли почитаєш, як треба робити добірки, рахувати топи, ділитися підсумками, а форумський тиждень і взагалі важко назвати найкращим читацьким періодом. Попри усе, мені вдалося із Львова привезти…

Wish list Форуму видавців. Чарівна шпаргалка

Виконала перед собою невеличку читацьку обіцянку (дочитала 4го Гаррі) та й побігла за іншими із форумними бажаннячками. Як і попередні рази не збираюся купувати усе у Львові (бо важко/незручно/треба тримати себе в руках). Трішки назбираю протягом осені у видавництвах та книгарнях. Дещо із бажаного вже є, тож із нього розпочнемо: Флаш. Вірджинія Вулф. Ok.Publishing Неперевершеної…

Читацький липень-молодець

Раніш згадувала, що літо зазвичай у мене не дуже активне у плані читання. Проте цей липень став винятком. Відпустка плюс вихідні на природі (це, кста, гарна порада, як читати більше) зробили своє. Тож у липні в мене 8 прочитаних книжок (ну да, серед них є парочка коміксів, але й вони не такі худенькі)! І трішки…

Маленьке життя: 10 причин читати і не читати

Весь час, поки читала «Маленьке життя» Ганьї Янаґігари мене не покидало дивне відчуття, що цей текст щось середнє між бездарністю та чимось геніальним. Текст прочитаний (не без мук і страждань), а відчуття залишилися ті самі.  Про «Маленьке життя» (український переклад вийшов у видавництві КМ-Букс) було вже стільки всього написано, що читання почалось із каші в голові та переконання, що читати потрібно попри…

Півліта читання. Результати #YakabooBingoSummer

Цей пост просився давно. Через відсутність (хник-хник) часу на регулярні оглядові пости буду давати частіш підсумкові. Півліта минуло, і не помітили. Тепер час розжареного обіднього сонця, темних окулярів і крему від засмаги, задушливих вечорів, і запійного читання. Це літо, попри мою особисту тенденцію до не-дуже-активного-читання-влітку, видалося досить результативним. Більше вихідних на природі, а отже і більше читацького зависання. Дуже різного, веселого, тривожного, захопливого, а отже різноманітного….

Танжер // Секс, драґс, Одеса

що: дебютний роман директора Центру Довженка Йвана Козленка. Анотація обіцяла про море, кіно та Одесу. Видала Комора. Танжер – це дуже хитра книжка. Спочатку у мене з нею не склалось, як із самою Одесою) я переживала великий спектр емоцій: від захоплення в описах, до обурення в діалогах. Потім прийшли зноски та коментарі, майже як у…

Я люблю нудні книжки, або #13_читацьких_зізнань

Надивилась, я різних TAGів на ютубі та й завидко мені стало, от як весело все у тих ютуберів) Наче письмові блоги – це лише для зануд. Але це ж не так! Тож пропоную невеличке завдання, і водночас тег (вкінці я запрошу вас, дорогенькі, приєднатися. Сьогодні день читацьких секретиків! Я люблю нудні книжки. Саме із цього…

Літня книжка. Ідеальний початок читацького літа

“Літню книжку” тієї самої Туве Янссон багато хто знає завдяки книжкам про муммі-троликів. У мене вийшло все навпаки, із прекрасною Туве познайомилась саме через її дорослі книжки. Першою, за порадою вже не пам’ятаю кого, прочитала її автобіографічну повість “Донька скульптора”. Ще тоді мені запав її скандинавський стиль говоріння та прохолодна щирість. Досі любов до цієї…

Криві усмішки долі

про те, як я вирішила відпочити від інновацій в “Інноваторах” і в першому ж оповіданні Джонсона натрапила на дрони і голограми. про те, як я полюбила лясе, але ж і від закладинок-красивих-листівок відмовитись не можу (на фото мій фаворит із придбаних на Книжковому Арсеналі). і врешті про книжку “Усмішки долі”, яку видав Наш формат, який…

#YakabooBingoSpring. Перший звіт

Подивилася вчора на календар і схаменулась – два місяці весни прошмигнули, я й не помітила. Тож вирішила зібрати докупи усі ресурси і звятись за свій #YakabooBingoSpring. Узимку я разом із колегою вигадала читацький челендж, а потім сама ж у нього вплуталась) Зимове бінго минуло із результатами 15/25. Можна було і краще. А от у весняному я добряче пасу…

Весняне корпоративне читання. Про Кохану, Сагу та усе потрошку

Щосезону я змушую випитую своїх колег про прочитані книжки) Виходить весело, а цього разу ми ще й сфотографувались. Публікую свій комент, решту шукайте в першодруці на блозі Yakaboo: Книжкою весни для мене стала остання прочитана, і це була “Кохана” Тоні Моррісон. Чудово вписалась до нашого флешмобу #YakabooBingoSpring у завдання під номером 6 – “класика, яку…

Про скретч-постери, вибір книжок та читацькі челенджі

Нещодавно ми робили для блогу Yakaboo невеличке тестування книжкових скретч-постерів #100 СПРАВ BOOKS edition серед блогерів. До тестувальників потрапила і я) Публікую свій коментар, а за посиланням дивіться коменти ще чотирьох блогерів: Щоб книжка потрапила до мене є багато шляхів, але виокремити їх чимдалі все важче. Я слідкую досить уважно за літературним процесом в Україні та закордоном,…

Зелений Чарлі

Ще зовсім нещодавно я дуже умовно собі уявляла підліткову літературу. Чула про неї дві речі: її страшенно багато читають (не лише підлітки), та водночас ставляться зі зневагою. Перших все-таки більше. Історія Стівена Чбоскі  “Привіт, це Чарлі! або Переваги сором’язливих” (видавництво Рідна мова) розповідає історію такого собі хлопця Чарлі, чи то дуже сором’язливого, чи то дуже чутливого, із…

#ЗКнижкоюНавколоСвіту. Частина перша

Я дуже люблю усілякі челенджі, попри їхню дитячість. Але точно знаю, що на практиці такі штуки не так вже й легко виконувати. Тим паче для мене. Але повз #ЗКнижкоюНавколоСвіту, який вигадала Ксеня Сокульська (vaenn) мені було важко прошмигнути через те, що а) я часто сприймаю читання як ще один спосіб для мандрівки в ті місця, в які…

Якби Ромео та Джульєтті було за 70

Публікую свій відгук, який писався для блогу Yakaboo. Фото із нашого Інстаграму, зазирайте, там у нас красиво:) Наскільки банальними є історії, які такими виглядають на перший погляд? Це питання виникає після прочитання дуже короткої, легкої, приємної на дотик книжки “Наші душі вночі” Кента Гаруфа. Для автора це була остання історія та видана книжка, і ця…

Мене звати Люсі Бартон. Перепис дитячих травм

“Мене звати Люсі Бартон” Елізабет Страут / КМ-Букс Історія про те, як жіночка середнього віку Люсі Бартон потрапляє до лікарні, і до неї приходить мама. але з матір’ю вони рідко спілкуються, тому це унікальний досвід для них обох. щодо сюжету – це усе. структурно книжка поділяється на дві частини – власне історія про лікарню, та…

Весняні бажаннячка: визираючи Книжковий Арсенал

За останній рік, попри кількість книжковості навколо мене, я почала значно менше купувати книг. Спочатку сама собі забороняла (в першу, чергу через обмежену кількість місця вдома), потім кількість непрочитаного, потім додались книжки від видавництв. І от, ситуація плачевна. Де ж ці солодкі та шалені закупи, які приносять стільки задоволення?) Цієї весни вирішила – треба нарешті…

Інґа. Про любов та шпигунів

Усі відгуки та анотація, які я читала, перед тим, як взяти до рук “Інґу” Скотта Ферріса викликали у мене хибне враження. Що це історія фем фаталь. Що це історія рокової красуні, яку усі люблять. Що це історія коханки Кеннеді та навіть Гітлера. Що це історія фатальності та безумства. А вийшло зовсім не так. Так, Інґа Арвад,…

Трилер по-ідейному // “Безцінний” Зиґмунта Мілошевського

Шпигуни із Інґи перелізли в “Безцінного”.”Хай буде”, – подумала я. Щоразу, коли я намагаюсь читати жанрову літературу, перші 50 сторінок мені хочеться це все діло закинути. На жаль (щиро так думаю), у мене немає нормального досвіду читання белетристики. Нормальної такої, із серіями, і без упину. Тож зараз змушена, наче із чистого аркуша, знайомити себе із…

Не мовчіть // “Несказане” Селесте Інґ

Якось ще в досить юному віці (ахаха, сказала я) на одній із зустрічей чи презентацій, вже не пам’ятаю, Тані Малярчук, я дала на підпис книжку. Це була “Говорити”, Таня мені написала “Не мовчіть”. От цей заклик дуже гарно пасує до роману Селесте Інґ “Несказане”. Дебютний роман американської письменниці Селесте Інґ – це водночас гарно написаний…

Голокост в коміксах. Досвід Мауса

Дочитала перший у своєму житті графічний роман вже пару днів тому, а із голови не йде. Це саме те враження, коли натрапляєш на такий спосіб оповіді, який раніше не зустрічала. Історія, начебто і знайома (тим паче, нам. У нас ця історія проговорювалась не раз, і не двічі), але те, як вона розповідається є чимось істотно…

#YakabooBingoWinter. Підсумки

Передостанній день зими – гарний час для підсумків у челенджі #YakabooBingoWinter, та й взагалі аналізу мого зимового читання. Тож, за три місяці я прочитала 15 (з 25ти) книжок (не дуже мало, але й не так багато). Із них: 2 англійською, 2 в електронному форматі, 4 – дитячі (сама себе дивую), 1 – янґ-едалт, 3 –…

Світ тихих та галасливих людей

Я – саме та людина, яка чула в своєму житті від викладача: «Ксюша, ты такой интроверт!». Вона ніяково посміхнулася, а в мене залишилось неприємне відчуття. Або ж постійне від галасливих родичів: «Говори голосніше!». Проте, коли я потрапила на роботу до редакції (перед тим усі чотири роки в універі ми, студенти-журналісти, вислуховували про те, що в нашій…

Як обрати свою круту компанію

“Крута компанія” виявилась не лише непоганим young-adult, а й просто хорошим текстом. Ще тиждень тому я не знала і ніколи не чула про письменницю Надю Білу. І взагалі книжка потрапила до мене майже випадково, бо читати я її не збиралась. Але випадок робить чудеса. Знаю, що авторка живе в Штатах. Проте її історія цілком уявляється…

Абрикосова дівчинка Манюня

У дорослому віці читати дитячу літературу якось не випадає. Чи то шкода часу витрачати на легкі історії не для твоєї аудиторії, чи то питання мають інші цікавити. Як виявилось, усе не так. Дитячі історії можуть бути не менш поживними, ніж найдоросліші у найсерйознішому розумінні. І от із цим настроєм я почала свій читацький рік. Ульф…

Ліки від зими: Ульф Старк, пригоди Шеклтона та Сельма Лаґерлеф

Оскільки цьогоріч моя зима виявилась дуже довгою і болісною (попри два тижні в літневій Індії), я постійно шукаю якихось способів зробити її кращою та менш боліснішою. Як виявилось, читання про літо не багато змінює. А от про гарну, гармонійну зиму (таке собі самозаспокоєння, що із холодом теж можна жити добре та весело) робить справу. Це…

Олівія Кіттеридж // Елізабет Страут

Варто собі зізнатись, що історії про старих людей – дуже мої історії. Тут ще варто згадати “Лялю” Яцека Денеля. Але у разі Олівії тут не тільки про це. Здається, я знала таку Олівію в своєму житті. Дуже близьку мені людину із досить поганим характером, але неймовірною щирістю. Із відсутністю страху бути такою як ти є,…

Підсумки 2016. Книжки, серіали, музика

Перенесла звіт із Фейсбуку, який писала напередодні Нового року з телефона у диких умовах. Ще й трішки про кіно та музику додала. 2016-й насправді виявився дуже активно-подієвим роком. Це був рік випробувань для Етажерки і для мене особисто. Рік, за який я спробувала вести водночас два проекти-блоги, і не скажу, що це було легко, але…

Як українському модернізму не вдалося

Це мій відгук на “Теорію літератури” Соломії Павличко на Goodreads. Мені соромно, що читала її так довго, а з іншого боку якось не уявляється, як цю книжку можна проковтнути. Вона дивує, посміхає та дає шанс побути хоч якийсь час в адекватному середовищі української критики: “Стилістично приємна та сучасна розповідь про те, як українському модернізму не…

Мої Goodreads-улюбленці

Надихнулась відважною vaenn і вирішила й собі розповісти про фаворитів цьогорічної  Goodreads Award. Треба ж улюбленій мережі віддячити). Поки мене вистачило лише на першу номінацію Goodreads Award – сучасна художня проза. Так от, таке враження, що цьогоріч книжки обирали за обкладинками (у хорошому сенсі), дуже все красиво виглядає. Можна подивитись тут. Звісно, це нам таке вдивину, а…

Перехожі Богдана Логвиненка

  Цю книжку добре читати, коли надворі зима, та навіть якщо не збираєшся у далеку подорож. “Перехожі. Південно-Східна Азія” – це книжка, зроблена із постів у фейсбуці Богдана Логвиненка. Перше, що спадає на думку “пфу, так можна й у неті почитати”. Можна звичайно, але саме формат книжки цим розповідям підходить найбільш. Ці історії тримаються на…