#ЗКнижкоюНавколоСвіту. Частина перша

Я дуже люблю усілякі челенджі, попри їхню дитячість. Але точно знаю, що на практиці такі штуки не так вже й легко виконувати. Тим паче для мене. Але повз #ЗКнижкоюНавколоСвіту, який вигадала Ксеня Сокульська (vaenn) мені було важко прошмигнути через те, що а) я часто сприймаю читання як ще один спосіб для мандрівки в ті місця, в які…

Якби Ромео та Джульєтті було за 70

Публікую свій відгук, який писався для блогу Yakaboo. Фото із нашого Інстаграму, зазирайте, там у нас красиво:) Наскільки банальними є історії, які такими виглядають на перший погляд? Це питання виникає після прочитання дуже короткої, легкої, приємної на дотик книжки “Наші душі вночі” Кента Гаруфа. Для автора це була остання історія та видана книжка, і ця…

Мене звати Люсі Бартон. Перепис дитячих травм

“Мене звати Люсі Бартон” Елізабет Страут / КМ-Букс Історія про те, як жіночка середнього віку Люсі Бартон потрапляє до лікарні, і до неї приходить мама. але з матір’ю вони рідко спілкуються, тому це унікальний досвід для них обох. щодо сюжету – це усе. структурно книжка поділяється на дві частини – власне історія про лікарню, та…

Весняні бажаннячка: визираючи Книжковий Арсенал

За останній рік, попри кількість книжковості навколо мене, я почала значно менше купувати книг. Спочатку сама собі забороняла (в першу, чергу через обмежену кількість місця вдома), потім кількість непрочитаного, потім додались книжки від видавництв. І от, ситуація плачевна. Де ж ці солодкі та шалені закупи, які приносять стільки задоволення?) Цієї весни вирішила – треба нарешті…

Інґа. Про любов та шпигунів

Усі відгуки та анотація, які я читала, перед тим, як взяти до рук “Інґу” Скотта Ферріса викликали у мене хибне враження. Що це історія фем фаталь. Що це історія рокової красуні, яку усі люблять. Що це історія коханки Кеннеді та навіть Гітлера. Що це історія фатальності та безумства. А вийшло зовсім не так. Так, Інґа Арвад,…

Трилер по-ідейному // “Безцінний” Зиґмунта Мілошевського

Шпигуни із Інґи перелізли в “Безцінного”.”Хай буде”, – подумала я. Щоразу, коли я намагаюсь читати жанрову літературу, перші 50 сторінок мені хочеться це все діло закинути. На жаль (щиро так думаю), у мене немає нормального досвіду читання белетристики. Нормальної такої, із серіями, і без упину. Тож зараз змушена, наче із чистого аркуша, знайомити себе із…

Не мовчіть // “Несказане” Селесте Інґ

Якось ще в досить юному віці (ахаха, сказала я) на одній із зустрічей чи презентацій, вже не пам’ятаю, Тані Малярчук, я дала на підпис книжку. Це була “Говорити”, Таня мені написала “Не мовчіть”. От цей заклик дуже гарно пасує до роману Селесте Інґ “Несказане”. Дебютний роман американської письменниці Селесте Інґ – це водночас гарно написаний…

Голокост в коміксах. Досвід Мауса

Дочитала перший у своєму житті графічний роман вже пару днів тому, а із голови не йде. Це саме те враження, коли натрапляєш на такий спосіб оповіді, який раніше не зустрічала. Історія, начебто і знайома (тим паче, нам. У нас ця історія проговорювалась не раз, і не двічі), але те, як вона розповідається є чимось істотно…

#YakabooBingoWinter. Підсумки

Передостанній день зими – гарний час для підсумків у челенджі #YakabooBingoWinter, та й взагалі аналізу мого зимового читання. Тож, за три місяці я прочитала 15 (з 25ти) книжок (не дуже мало, але й не так багато). Із них: 2 англійською, 2 в електронному форматі, 4 – дитячі (сама себе дивую), 1 – янґ-едалт, 3 –…

Світ тихих та галасливих людей

Я – саме та людина, яка чула в своєму житті від викладача: «Ксюша, ты такой интроверт!». Вона ніяково посміхнулася, а в мене залишилось неприємне відчуття. Або ж постійне від галасливих родичів: «Говори голосніше!». Проте, коли я потрапила на роботу до редакції (перед тим усі чотири роки в універі ми, студенти-журналісти, вислуховували про те, що в нашій…

Як обрати свою круту компанію

“Крута компанія” виявилась не лише непоганим young-adult, а й просто хорошим текстом. Ще тиждень тому я не знала і ніколи не чула про письменницю Надю Білу. І взагалі книжка потрапила до мене майже випадково, бо читати я її не збиралась. Але випадок робить чудеса. Знаю, що авторка живе в Штатах. Проте її історія цілком уявляється…

Абрикосова дівчинка Манюня

У дорослому віці читати дитячу літературу якось не випадає. Чи то шкода часу витрачати на легкі історії не для твоєї аудиторії, чи то питання мають інші цікавити. Як виявилось, усе не так. Дитячі історії можуть бути не менш поживними, ніж найдоросліші у найсерйознішому розумінні. І от із цим настроєм я почала свій читацький рік. Ульф…