Вересневий звіт // Форумні закупи+ місячне читання

Останній день вересня, звіт так і проситься до рук, ще й давно не було постів у блозі. Хоча й вихвалятися мені особливо немає чим (період “форумського не-читання”). Бо коли почитаєш, як треба робити добірки, рахувати топи, ділитися підсумками, а форумський тиждень і взагалі важко назвати найкращим читацьким періодом.

Попри усе, мені вдалося із Львова привезти торбинку книжок і таку ж (а мо й більшу) торбинку вражень.

---

Про враження (тут згадаю найцікавіші події, що стосувалися фестивалю):

• подвійна презентація романів про нашу війну – «Інтернат» Сергія Жадана та «Довгі часи»/«Долгота дней» Володимира Рафєєнка. На той час частина “Інтернату” вже була прочитана, і уявлення про нього малося (шукайте нижче). А от Рафєєнко став для мене цілковитим відкриттям. Дзвонар із Донецька, який вже точно назавжди покинув свою батьківщину із надзвичайним магічно-реалістичним стилем, та дуже особливою мовою. Роман ще не читала, але збираюся. Також на одній із презентацій пан Володя зачитав фрагмент із нового роману, вже українською, яку він поки лише вчить.

Володимир Рафєєнко та Андрій Бондар

• презентація українського перекладу «Американських богів» Ніла Ґеймана із перекладачами Олесем Петіком та Галиною Герасим, а також літературознавцем Михайлом Назаренком. Про книжку і кльовість перекладу чула вже достатньо, але усе рівно було цікаво. Доповнили враження вибір локації у Найдорожчій ресторації Галичини, вхід в яку через потайну квартиру, ще й презентація була в яскраво червоній кімнаті.

• презентація та майстер-клас від Кота Інжира. Веселий та релакс-захід від чарівної Лєни Павлової. Я є старим фаном Інжира, і усього, що з ним повязано. А після заходу ще й зрозуміла, що малювання котів навіює на тебе муркотливий котячий спокій! Більш того, Інжир пригощав усіх молоком із кавовим лікером:) Чудова ідея!
• презентація українського перекладу Горана Петровича та його «Крамнички “З легкої руки”». Власне презентація мене і  переконала прочитати цю книжку (я в процесі, і це прекрасно!).  Ніжно-магічна-сторі від перекладачки Алли Титаренко та білоруський поет Андрэй Хадановіч покорили моє серце. А ілюстрації Марії Кінович не залишили інших варіантів:) Далі про книжку трішки більш розповім.

• презентація перекладу «Серцедера» Бориса Віана. Ще один захід, який зацікавив мене у книжці. Проект Вавилонська бібліотека і раніш в мене викликав шалену повагу, але після цієї живої-зустрічі розмови, роботи над ілюстраціями протягом 2 років, перероблений переклад, і загалом ставлення до видання – deeply закохана у них. Книжку придбала, ще й маю мальований автограф від дизайнера Олександра Приймака:)
• зустріч із перекладачкою Наталією Іваничук. Чула багато про те, скільки всього (практично весь напрям скандинавської перекладної літератури!) тягне на собі ця людина. Донька відомого укр письменника, який ставився до неї з дитинства дуже скептично. Її перекладацька історія вийшла дуже теплою. І так, вона переклала «Літню книжку» Туве Янссон.

• Ніч поезії та музики. На яку я наважилася уперше) і не пошкодувала. По-перше, мені сподобалася програма, де органічно чергувалися сети з іноземних та українських поетів та музичні концерти. А по-друге, гурти були дуже вдало підібрані. Мантри Керуака та чарівні Вагоновожатые – справді літературні гурти. Ну і частиною ночі була вистава Юрія Андруховича та Розділових  «Альберт, або найвища форма страти». Я вже її раніш бачила, ще й писала про неї. Про ніч краще не читати, а подивитися на власні очі. Тим паче, моя компанйонка цьогорічного форуму блогерка Юля Рябчик (читати та дивитися, яку усіляко рекомендую) зняла атмосферне відео про нашу поетично-музичну ніч:

І форумні закупи та подарунки:

---

Цього року із ФВ я притягла аж 6 книг + 4 придбала/отримала в подарунок після та до Форуму. Тож мій гігантський (хіхі) список дорівнює 10 книгам. Це не означає, що більше не буду кидатися на інші форумні новинки аж до Арсеналу. Звісно, ні. Списки деяких видавництв проявляють усю мою захланність. Але намагаюся ставитися стримано, і читати/купувати усе поступово. Хата, на жаль, не безмежна).

• Террі Пратчетт «Правда» – дуже вже чекала на пана Пратчетта, хоча з легкістю могла купити його в Києві, але ж треба щось дуже класне купити на місці для історії. Правда, бо чула, що це про журналістику. Колір магії теж хочу.

• Борис Віан «Серцедер» – купилася на неї “в процесі”, на презентації. Раніш нічого не читала, лише бачила екранізацію “Піни” Ґондрі. Має бути дууже дивно і цікаво. І малюночки прекрасні. Ще й на обкладинці жовта птаха, а то мій зашифрований талісман.
• Флікс та Кіссель «Мюнхгаузен» – графічний роман про відомого героя + перше видання у цьому жанрі від ВСЛ.
• Владислав Івченко «Два пасинки митрополита» – детектив про Шептицького, виглядає дивно, але цікаво. (шкодую, що не мала змоги сфотографувати у Центрі Шептицького)
• Анджей Стасюк «Як я став письменником» – назва сама про все говорить, а ще кажуть, що Стасюк гарно пише. Новинка, до речі, Арсеналівська ще.

• Горан Петрович «Крамничка “З легкої руки”» – вже читаю, чарівна суміш Павича та Веса Андерсона. Книжка про книжку у книжці із книжками. Дуже читацьке створіння із неймовірними думками про філософію та магію читання. Ще й красива яка!
• Сергій Жадан «Інтернат» – нового Жадана я читала майже місяць. Соромно і ніяково, але. Крім, банального браку часу, мені ще й витримки для цього тексту не вистачало. Жадан дуже реалістично описує усе, а коли починаєш розуміти, що це не вигадка, а справжні події у тебе, тут поряд, в Україні, то і мороз по шкірі, і камінь в горлі, і все решта. Читати треба, бо про нас. А ще про нього стільки пишуть і говорять, що щиро раджу просто брати відразу текст, і не дивитися на відгуки. Як би ж це було лише про літературу, але ні.

• Майкл Каннінгем «Години» – Люблю Вулф, менше Каннінгема, але більше екранізацію Годин. Давно хотіла прочитати першооснову. Навіть купила польською. Але куди мені ще до таких текстів. Тож читатиму українською. Тішить, що Каннінгем вже є в перекладі.

• Вірджинія Вулф «Флаш» – книга до пари до попередньої від нового видавництва. Мені так сподобалася Місіс Делловей, що маю великі плани на Вірджинію. Видання дуже красиве.

• Віктор Домонтович «Спрага музики» – ще одне надзвичайно красиве видання від Комори, і загалом від Форуму видавців. Домонтович – одна із дуже цікавих фігур класичної української літератури. Я вже читала його “Дівчинку з ведмедиком” і хочу ще. У цьому виданні, крім “Без ґрунту”, низка оповідань.

 

---