#YakabooBingoWinter. Підсумки

Передостанній день зими – гарний час для підсумків у челенджі #YakabooBingoWinter, та й взагалі аналізу мого зимового читання. Тож, за три місяці я прочитала 15 (з 25ти) книжок (не дуже мало, але й не так багато). Із них: 2 англійською, 2 в електронному форматі, 4 – дитячі (сама себе дивую), 1 – янґ-едалт, 3 – нон-фікшн.

Із країнами все загалом як завжди, на перших місцях трійця США-Британія-Україна, але до них підтягнулась Швеція (типово для зими, і якби я подружилась із Енквістом вона була б серед лідерів), також додались – Індія (у зв’язку із поїздкою) та Вірменія.

І до завдань (корото про ті книжки, про які ще не писала, та посилання, на які вже були відгуки):

500_477

#YakabooBingoWinter_1 (зимова книжка) – сюди зарахувала “Антарктичну експедицію Шеклтона” Вільяма Грілла, вона, як на мене, ідеально підходить за атмосферою та малюнками до цього завдання. Про неї розповідала вже не раз, ось тут більше: http://bit.ly/2mCIh1w

%d0%bc%d0%b0%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d1%8c%d0%ba%d0%b0-%d0%ba%d0%bd%d0%b8%d0%b6%d0%ba%d0%b0-%d0%bf%d1%80%d0%be-%d0%bb%d1%8e%d0%b1%d0%be%d0%b2

#YakabooBingoWinter_3 (про Різдво або Новий рік) “Маленька книжка про любов” Ульфа Старка – ідеальна за настроєм книжка із справжнісіньким Різдвяним дивом наприкінці. Посилання те ж саме: http://bit.ly/2mCIh1w

seleste

#YakabooBingoWinter_4 (в одне слово) Остання на разі прочитана мною книжка – “Несказане” Селесте Інґ (хоча й в оригіналі назва довша, але читала українською, тому так). Жахливенька історія на тему, що буде, якщо не вирішувати сімейні проблеми, і не говорити одне із одним. Авторка майстерно викручує історію в стилі сімейного трилеру із типовими для Штатів (і не тільки) проблемами ще у 70х – расизм (цього разу щодо китайців), емансипація жінок, нерозуміння між поколіннями. Читати страшно і корисно водночас. Трішки розчарувало закінчення, звісно добре, що все добре, але якось не дуже віриться. Подумаю і згодом напишу більше в блог, бо нагадала ще декілька інших історій.

images

#YakabooBingoWinter_8 “Манюня” Наріне Абґарян – вдячна долі, що натрапила на цю книжку. Часом ось такого не вистачає, щоб геть не застрягти в якомусь сумному болоті. Більше тут: http://bit.ly/2l7HZzJ

220148_1

#YakabooBingoWinter_10 “Теорія літератури” Соломії Павличко – не знаю, чи це можна вважати класикою, але як на мене серед теоретичної літератури – цілком. Тут більше: http://bit.ly/2mwMwMR

kruta_komp_0

#YakabooBingoWinter_11 “Крута компанія” Надя Біла (до 300 сторінок) – це підліткова повість, і вона мене так захопила, що прочиталась за півтора дні. Тут розповідаю чим: http://bit.ly/2jPhZqI

28390369

#YakabooBingoWinter_12 (головний герой жінка) Zadie Smith “Swing Time” – тут головна героїня справді жінка (але безіменна), а крім того, це історія про її найкращу подругу Трейсі, та її стосунки із матір’ю (такою феміністкою у найжорсткішому розумінні, дуже цікава частина роману), і про її стосунки із роботодавцем відомою співачкою. Тож тут жінок у Зеді багато. І говорять вони багато. І проблем у них ще більше. Це читалось цікаво (адже це Зеді, а я люблю її кричущий дуже відвертий, максимально сучасний стиль говоріння), але сама історія мене трохи розчарувала. Я чекала ефектного закінчення, чи разючих змін. Чогось чекала, а воно якось так ніяк закінчилось. Хоча читати звісно варто.

1_18

#YakabooBingoWinter_13 “Хроніки туманної Трої” Олег Поляков – ох, тут автор закопав і понавигадував багато таємниць, кого вабить такий жанр – гайда! Трішечки писала про неї на Гудрідз: http://bit.ly/2lONWlN

450_2

#YakabooBingoWinter_14 “Олівія Кіттеридж” Елізабет Страут – та, цю екранізацію переглянула набагато раніш, ніж прочитала роман. Але і те, і те мені дуже подобається. Серіал та героїня – одні із май зе бест. Не втомлююсь про неї розповідати: http://bit.ly/2l4JxOD

bog-melo_171

#YakabooBingoWinter_15 “Бог дрібниць” Арундаті Рой – можливо, це трохи махлювання, це не історичний роман, проте він описує дуже конкретну епоху, яка дає розуміння про одну із частин Індії – комуністичний штат Керала, де живуть майже усі індійські християни, де настільки гарний клімат та доходи у людей, що вони називають його “Божою землею”, але усе було б чудово, якби не так трагічно. Традиційне суспільство Індії у всій своїй красі. Болюче-красива книжка. Я її дочитувала вже в самій Кералі, знала, що оце те все, що ми бачимо, насправді трішки не таке. Чудова книжка, тішусь, що цього року має вийти українською.

%d0%b1%d0%b5%d0%b7-%d0%bd%d0%b0%d0%b7%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d1%8f

#YakabooBingoWinter_16 “Тезка” Джумпа Лахірі – і ще одна книжка із серії “підготовка до поїздки в Індію;) мені її порадила дорога Tais Zolotkovska. як книжка для контексту – дуже сподобалась, і виявилась корисною, за сюжетом – так собі. Власне ця історія має дуже класний початок, такий, що і важко собі вигадати – у США народжується в індійській родині хлопчик, якого називають Гоголем) На цьому уся інтрига закінчується, проте в цій історії є багато про те, як індусо-американцю важко прижитись у великому місті, про безліч індійських традицій та життя спільнот закордоном. Можливо, не зовсім про конкретне місто, але місто загалом, та й там є гарне протиставляння – урбаністична Америка vs провінційна Індія.

bukio_syla-intovertiv-knyha-nash-format-500x500

#YakabooBingoWinter_17 “Сила інтровертів” Сьюзен Кейн – зовсім недавно писала про цей суперкорисний нон-фікшн, тому просто залишу посилання: http://bit.ly/2mmp7AQ

%d1%81%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d0%bc%d0%b0-195x300

#YakabooBingoWinter_18 “Сага про Єсту Берлінга” Сельма Лагерлеф – за зиму випала лише одна Нобелівська лауреатка, але та, яку дуже давно хотіла прочитати http://bit.ly/2mCIh1w

ob

#YakabooBingoWinter_24 “13 історій у темряві” Галя Ткачук – хтось сказав, що це страшна книжка, але я ж знаю Галю, це має бути смішно – і це було смішно, коли однієї ночі мені не спалось я читала про рибу із волохатими ніжками Коваленко (мою улюблену, вона мені і в тесті попалась), розбездзявку, прозорого дядька та інших прекрасних героїв. Як на мене, це книжка про безмежність дитячої фантазії, і Галіної звісно;) буду перечитувати, коли раптом ставатиме нудно

13237246

#YakabooBingoWinter_25 Never Touch a Painting When It’s Wet: And 50 Other Ridiculous Art Rules – це дуже дивна книжка, і я так і не придумала для неї іншої категорії – крім на свій вибір. Ця книжка би підійшла під завдання книжка_яку_вам_подарував_друг, бо мені її привезла із закордонної поїздки Natalia Riznyk) І вона довго відлежувалась і чекала свого часу. Так завжди буває із дивними, особливими книгами) Якщо коротко, це підбірка різних умовних “правил” мистецтва, які ми всі добре знаємо, із надзвичайно гарними ілюстраціями (треба себе заставити пофоткати і зробити окремий про неї пост) та цитатами великих, які підтверджують, або заперечують ці правила. Мені здалось, що така книжка була б доречною для школярів підлітків, які ще не знають, чим захоплюватись і як підступитись до мистецтва. А вона якраз своїми суперськими ілюстраціями та тонкими шпаринками у світ мистецтва могла б зародити інтерес.

Ось на цьому усе із зимовими бінго) Сподіваюсь, у вас кращі результати. І собі бажаю натхнення на весну, як же інакше;)

Advertisements

2 Comments Add yours

  1. Юлька коментує:

    хороша добірочка вийшла:) різношерстна така…

    Вподобано 1 особа

    1. ksenyak коментує:

      дякую) вона на те і розраховано

      Вподобано 1 особа

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s