Я дуже люблю усілякі челенджі, попри їхню дитячість. Але точно знаю, що на практиці такі штуки не так вже й легко виконувати. Тим паче для мене. Але повз #ЗКнижкоюНавколоСвіту, який вигадала Ксеня Сокульська (vaenn) мені було важко прошмигнути через те, що а) я часто сприймаю читання як ще один спосіб для мандрівки в ті місця, в які я не скоро, або навряд чи коли-небудь потраплю. А подорожувати ох як я люблю); б) Ксеня вигадала дуже поблажливі умови).
Умови: потрібно прочитати якомога більше книжок, дія яких відбувається в якомога більшій кількості країн. Так, тут важлива не країна походження автра, а саме місце дії. Таким чином, челендж наблизився до реалістичності) Час відліку – початок 2017 року.
Четвертий місяць року добігає до кінця, тож спробуємо зробити невеличкий огляд, де я мандрувала у цей час книжками. Аж самій цікаво. (оскільки челендж почався не так давно, і я не дуже зважала на місце перебування, то буду трішки писати про всі важливі на мою думку книжки, які стосуються тієї чи іншої країни):
Австралія та Океанія
Поки із цим пунктом пролітаю, а, на жаль. Географічний контекст “Світил” Каттон (Нова Зеландія) якось мене дуже захопив. Треба собі чогось цікавенького підшукати. Перше, що лізе в голову романи Ліани Моріарті, хочеться вже почитати базу до серіалу “Велика маленька брехня”. Якщо знаєте щось хороше австралійсько-океанське, радьте.
Азія
Щодо Азії буде дуже скромно. На допомогу прибіг роман Хан Канг “Вегетеріанка”. Події відбуваються у Сеулі в Південній Кореї, батьківщині письменниці. І книжка справді у багатьох аспектах відображає особливості суспільства.
Африка
Також скромно, але тут був роман Зеді Сміт “Swing time”, Африки в якому багацько. Хоча це й особисто для мене не найцікавіше, що там є. Країна в романі не називається, але з усіх ознак витікає, що це ісламська Гамбія. В наайближчому майбутньому збираюся наздоганяти Африку романом Поли Маклейн.
Європа
- Швеція – претендувала на географічну першість в цій частині світу. Тут були і “Маленька книжка про любов” Ульфа Старка і “Саґа про Єсту Берлінга” Сельми Лагерлеф, яка і отримує першеньке місце, бо де ж як не в ній справжня казкова Швеція. Про обидві писала тут. І третєньким йде “Про це говорять лише з кроликами” Анни Хьоґлунд. Також чарівне і дуже шведське.
- Вірменія – весела перша частина “Манюні” Наріне Абґарян.
- Німеччина – сюди якраз зарахую “Інґу” Скотта Ферріса. Саме німецький період її біографії вплинув найбільше на події її життя.
- Польща – графічний роман “Маус” Арта Шпігельмана розповідає частково про життя в’язня Аушвіцу та історію його порятунку і життя в Штатах.
- Україна – зарахую сюди підліткову повість Наді Білої “Крута компанія”. О так, тут багато українських соцреалій великого і малого міста.
- Хорватія – запишу сюди “Безцінного” Зигмунта Мілошевського, хоча й там покидало героїв світом, як і в будь-якому поважному бойовику, але є там один досить симпатичний епізод на острові Санта-Катаріна в Хорватії. Із таємничим покинутим замком, в якому живе аж дуже дивна сім’я письменника.
- Велика Британія, а саме Лондон – саме зараз читаю “Небудь-де” Ніла Ґеймана, і хоча тут підземного та уявного міста значно більше, але чому й ні, хто зна, де він більш справжній).
Північна Америка
Цього разу буде нудно, адже американських книжок зазвичай читається мною багацько, і цього року не виняток. Найважче було обрати одну, бо було декілька дуже американських, а саме:
“Привіт, це Чарлі!” Стівена Чбоскі – як типова підліткова історія про американську школу.
“Інґа” Скотта Ферріса – як біографія коханки найбільш улюбленого президента США Кеннеді – Інґи Арвад. Але тут історія вийшла далеко за межі штатів, тож на першість книжки не претендує, хоча могла б.
“Наші душі вночі” Кента Гаруфа та “Мене звати Люсі Бартон” Елізабет Страут боролись на за першість у розповідях про маленьке провінційне американське містечко. Перші у більш м’якій формі, друга – досить харш. Сюди ж додається і “Несказане” Селесте Інґ, де історія маленького міста збагачується клубком інших проблем.
І перемогла, як найбільш актуальна в американському контексті книжка звісно “Кохана” Тоні Моррісон – про расизм та рабство у вигляді магічного реалізму. Важлива для американців, та й не тільки, книжка.
Сподіваюсь надалі буду виходити за межі США. Хоча ще й конкретних планів не маю.
І так само, як і Ксеня, я відвідала Антарктиду разом із “Антарктичною експедицією Шеклтона“ Вільяма Грілла, захоплива була мандрівка. І на цьому наче усе. Із Південною Америкою також промах, тож і в цьому випадку чекаю гарних порад. Наступний випуск буде за пару місяців, до того часу буду намагатись “мандрувати” якомога цікавішими місцями. Із запланованого Японія (все-таки хочу спробувати Нотомб, хоча відгуки щось мене не тішать) або ж за Муракамі знову візьмусь, чому ні. Знову Швеція, хоча тут вже їй на мапу не потрапити. Хотілось би чогось з Китаю, африканського та австралійського. Також буде Франція, заразом, щоб і до #YakabooBingoSpring потрапити.
псс. буду вдячна за поради гарних онлайн-мап, бо ця щось сплющилася під час переносу(
Етажерка 
Вітаю у клубі! Ой. Африка та Південна Америка – це мої улюблені місця для книжкового “полювання”. Але найбільше страшить Океанія, звісно )
ПодобаєтьсяВподобано 1 особа
збираю книжкового ранця) в мене здається є щось із океанських віршів від Кроку, треба перевірити запаси
ПодобаєтьсяВподобано 1 особа