Філіп Сендс. Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова; пер. із англ. Павло Мигаль. – Львів, Видавництво Старого Лева, 2017. – 652 с.
Цю товсту книженцію, яка, на перший погляд, мало чим може зацікавити шанувальника художньої прози (бо – міжнародне право?? – це, мабуть, дуже серйозно і… нудно), я прочитала дуже швидко.
Навіть так, проковтнула, вибачте на слові. При чому, можете, не сумніватися, до права у мене більш, ніж холодне ставлення. Поважаю, але хай цим займаються інші. Тут же ми бачимо не просто історію про “зародження міжнародного права”, а історію цілком людську. Що має статися в історій приватній та світовій, щоб виникло таке поняття? Які люди здатні перетворити своє життя на таку ціль? Які люди будуть із іншого боку, тобто будуть творити перепони? Або ж навпаки своїми злочинними діями зроблять неможливим невиникнення таких законів.
Але крім усіх цих дуже важливих речей – це книжка, яка дуже щиро (сорі, так щиро), легко, без драми та з іронією розповідає безліч історій. Особистих, та не дуже. Хоча по ходу зрозуміло, що будь-яка віддалена може стати твоєю. І навпаки. Одним словом, раджу. Не пошкодуєте.
Нижче ще трішки із мого відгуку на Goodreads (тут більше конкретики) гарячими слідами після прочитання:
Неймовірне дослідження сім’ї (і зародків міжнародного права), яке читається, як захопливий роман. А ще як сімейна сага, а ще як детектив. А ще це чудовий манюал, як робити дослідження власного роду. А ще… Ви зрозуміли, в цій книжці є дуже багато чого.
І крім головних героїв: дідуся Філіпа Сендса Леона, автора поняття злочини проти людства – Герша Лаутерпахта, автора поняття геноцид Рафала Лемкіна та їхнього прямого супротивника і ворога, міністра юстиції нацистської Німеччини та генерал-губернатора Галичини Ганса Франка, ще є герой-місто. Львів, Львув, Львов та Лемберг.
Автор поступово розповідає історію життя усіх героїв, а потім усе це підсумовує подією, яка усіх об’єднала – Нюрнберзьким процесом.
Найбільше мене зачарувала в цій книжці межовість форми. Де повністю невигадану, реальну історію подано, як художній твір. Такий історичний нонфікшн хочеться ставити до прикладу.
Звісно, сумно читати ті частини, що про нацистський Львів. Дуже похмура сторінка історії.
Раджу усім, хто цікавиться темами Шоа, Міжнародного права і того, як воно з’явилося. Адже люди, які зробили надзвичайно багато для нього походять із Львова та Жовкви. Також усім, хто любить читати сімейні історії, та пошуки рідних крізь таке важке 20 століття. Та тим, хто хоче ближче роздивитися тих, став власне тим самим злом. Їхні обличчя, і навіть історії рідних. А також тим, хто просто любить якісний нон-фікшн.
І вже згадувала в Інстаграм, до цієї книжки гарно пасують ще декілька. Про всі так чи інакше вже писала:
- “Відвага і страх” Оля Гнатюк
- “Мабуть Естер” Катя Петровська
- “Аустерліц” Вінфрід Зебальд.
Етажерка 