Нещодавно ми робили для блогу Yakaboo невеличке тестування книжкових скретч-постерів #100 СПРАВ BOOKS edition серед блогерів. До тестувальників потрапила і я) Публікую свій коментар, а за посиланням дивіться коменти ще чотирьох блогерів:
Щоб книжка потрапила до мене є багато шляхів, але виокремити їх чимдалі все важче. Я слідкую досить уважно за літературним процесом в Україні та закордоном, читаю критиків, оглядачів та блогерів. Усі вони частково чи повністю впливають на моє рішення, читати чи не читати певну книжку. Також у мене є свій короткий список тих, з ким мої смаки переважно збігаються. Тож тут мова не йде лише про найпрофесійніших критиків чи моїх друзів. Давно хотіла збирати якусь серію, чи мистецькі видання, але наразі моє питання про домашню бібліотеку трішки у підвішеному стані. Я не дуже люблю, коли книжки просто накопичуються. Люблю давати читати іншим, запитувати про їхні враження, та й дім має обмежений простір, і окремої кімнати на книжки я не маю, на жаль, чи, на щастя;) Звісно орієнтуюсь на премії та книжки, до яких багато уваги у світі. Обожнюю Букерівську премію, із Пулітцерівською у мене не все так гладко, але намагаюсь переможців читати.
Я не читаю багато, попри враження, яке виникає в моїх друзів та знайомих. У середньому це 50 книг на рік. Намагаюсь цю цифру трішки збільшити, але не заради неї самої. Професія зобов’язує читати більше за середньостатистичного читача, це нормально. Та й у власному to read list позицій все збільшується, а не навпаки.
Для мене такими скоріш є певні жанри, або періоди в літературі, які в свій час були не сприйняті або не зрозумілі. Наприклад, антична література. Так, здається, міфи читали усі. Але для мене вони досі залишаються загадкою. Мрію перечитати “Іліаду” та “Одіссею”. Хоча й “Улісса” Джойса я теж досі повністю не прочитала, але до цієї книжки не ставлюсь як до челенджу, скоріш із трепетом. Хочеться їй приділити достатньо уваги та часу, і думок, а не так задля галочки й відчуття певного геройства). Щодо товстих книжок, то на мене вони діють навіть навпаки, такі хочеться читати більше, ніж тоненькі.
Спершу була налаштована до постера скептично. Страшенно люблю сама собі формувати читацькі списки. Але добірка книжок приємно здивувала. У списку, крім класики та світових хітів, на зразок “Щигля” Донни Тартт та “Шантараму” є і “Американські боги” Ґеймана, і “Читець” Шлінка, і “Кохана” Тоні Моррісон, яку саме читаю. Мені здається, такий путівник буде корисним для тих, хто любить читати, але не має аж так багато часу, щоб слідкувати за усіма книжковими новинками та створювати власні списки. Красивий постер на стіні буде нагадувати, що непогано щось новеньке прочитати, та стерти ще одну клітинку. Це дарує приємне відчуття виконаного завдання. А вибірка книжок захистить від повного провалу, бо сформована із перевірених часом та критикою творів. Із побажань, хотілося б, щоб постер був ще й українською, та щоб була плюс одна поличка, яку можна сформувати за власним бажанням.
З переліку прочитала 33 книжки – золоту третину. Це переважно класика (дещо читане ще під час навчання в школі) та перекладні світові хіти. Найбільше прогалин серед нон-фікшину, я його справді менше читаю. Але серед запропонованого далеко не все збираюсь читати, принаймні найближчим часом. Найбільш прочитана друга поличка – це звісно світова та українська класика. Без жодної позначки залишилась восьма поличка, але якраз вона має багато пунктів із мого бажаного читання: той самий Ніл Ґейман, Дуглас Адамс, Бернхард Шлінк, Стіг Ларссон та Маркус Зузак. Сподіваюсь незабаром порожніх клітинок стане менше:)
Оригінал читати тут.
Етажерка 