Історія про купу котів і одного собачатника, а також про бабцю, яка шукала любові і знайшла її серед волохатої тиші. Це саме оповідання я написала в рамках літературних курсів від Bartleby&company та читала його зі сцени на випускному. Не рекомендується людям із алергією на котячу шерсть.
Одного разу я йшла на роботу, вхопивши чашку шоколадної кави, насолоджувалась життям, і враз зрозуміла, що без кави мені не було б так класно. На кожному кроці баристи пропонували мені це щастя. Образ Васі збірний, але десь так я уявляю середньостатистичного баристу із кавомашини і сумісно гаранта мого вранішнього гарного настрою. Цю історію також написала в рамках літкурсів. Рекомендується для вживання замість чергової чашки капучино.
(Це лише початок. Наступні історії ще пишуться)
Етажерка 