Трилер по-ідейному // “Безцінний” Зиґмунта Мілошевського

Шпигуни із Інґи перелізли в “Безцінного”.”Хай буде”, – подумала я. Щоразу, коли я намагаюсь читати жанрову літературу, перші 50 сторінок мені хочеться це все діло закинути. На жаль (щиро так думаю), у мене немає нормального досвіду читання белетристики. Нормальної такої, із серіями, і без упину. Тож зараз змушена, наче із чистого аркуша, знайомити себе із…