Тауер, зоопарк і черепаха // Дуже вес-андерсенівська книжка

Лише саме ім’я режисера Веса Андерсена у вас викликає дикий захват і відчуття волохатого та приємного щастя? Тоді вам сюди).

Усі хіти цього американського режисера – “Королівство повного місяця”, “Готель Гранд Будапешт” та “Острів собак” мають у собі спільні риси, які завжди повторюються, але не дратують. Симетрія у кадрах, пудрові та жовті літні кольори, неймовірні та зворушливі сюжети, а ще герої, яких відразу хочеться любити і не відпускати.

Постер “Королівство повного місяця”

Десь такими самим рисами і володіє книжка британської письменниці Джулії Стюарт “Тауер, зоопарк і черепаха”. Вона до мене потрапила буквально випадково. Ще в ті часи, коли я могла зайти в книгарню і вибрати щось, що просто гарно виглядає, має цікаву назву, і про що абсолютно нічого не знаю. Ех, давно таке було… Тож колись цю яскраву книжку із звірятами на обкладинці та помаранчевим зрізом сторінок я відхопила в “Чулані” біля Львівської площі. пс. дуже люблю там бувати і скверик поряд.

Потім та красива і зовсім не знайома мені книжка дуже довго лежала на полиці. Аж поки чудова Катя не затягнула мене у челендж #12забутихкниг (корисна штука). Стюарт відразу потрапила до списку на прочитання у цьому році, а рендом вибрав її на червень.

Але досить передісторії. Чим же вона така Вес-Андерсенівська?

По-перше – це герої. Історія Стюарт розповідає про подружжя Бальтазара та Геби Джонс. З яких перший працює біфітером у Лондонському Тауері (маємо у книжці такі хіпстерські елементи, як карта Тауеру та перелік дійових осіб), тобто дядьком у стародавньому костюмі охорони, який проводить там екскурсії та має ще й ловити кишенькових злодіїв. А Геба – у бюро знахідок Лондонського метро. Ви зрозуміли вже тільки це обіцяє масу цікавезних пригод. І вони справді є.

Драма історії полягає у тому, що подружжя втратило сина. За їхньою трагедією і врешті примиренням (спойлер!) ми спостерігаємо майже усю книжку. Погодьтеся, у Веса також є дуже зворушливі історії кохання, як от кохання підлітків Сема та Сюзі у “Королівстві”, або ж трагічна та романтична історія Зеро та Агати у “Гранд Будапешті” і так далі. У книжці навіть не одна така історія. Є ще священник, який пише еротичні романи та кохає власницю трактиру, колега Геби та татуйований білетер і тд.

Кадр з фільму “Готель Гранд Будапешт”

Посеред особистих історій із Тауером, який є по суті музеєм, а всі ці люди у ньому живіть, трапляється ще одна дивна пригода. Королева Британії вирішує поновити стару традицію і зробити у Тауері зоопарк. Зоопарк не простий, а з тих тварин, які їй дарують на знак пошани із дуже різних країн. От маєте ще одну чудернацьку історію та менш чудернацьких тварин (бородаті свині, привіт!)

А ще Бальтазар Джонс, який так сумує за сином, має хобі – він колекціонує дощ) Тому цю книжку так було приємно читати цього дощового літа. А ще…у ній безліч чудернацьких та милих історій, які мені нагадують фільми Веса Андерсена, та іронічну британську літературу.
Говорити про цю книжку можна довго, а поки усе. Раджу до прочитання. Вона легка, трішки фентезійна, дуже британська, іронічна та приємна. А якщо Веса ще не бачили, то подивіться, може і Джулія Стюарт вам сподобається.

пс. Книгу читала у рос перекладі, сподіваюся перекладуть і українською, спробую цьому посприяти).