lists: | 12 книг, які я точно прочитаю

Вирішила змавпувати ідею в буктюберів та чарівного блогера книгачай та розповісти про ті книги, які я читаю в першу чергу.

 

1. Складні ідентичності

Сюди можна записати і німецько-австрійського письменника Вінфріда Зебальда із “Аустреліцом”, який все життя волів би не розуміти німецьку, і свідомо емігрував до Великої Британії, і “Мабуть Естер” Каті Петровської, яка виросла в Києві, в єврейській сім’ї, а зараз живе в Німеччині. І Салмана Рушді родом із Індії, але який більшу частину життя прожив  Великій Британії. І тим паче Бруно Шульца, уродженця Дрогобича, єврея, який писав польською. Непросте нерідко може бути цікавим.

2. Мандри та репортажі

Цей жанр я відкрила для декілька років тому, коли втомилась від художньої прози та почала професійно працювати в журналістиці. Читала, щоб повчитись, та й цікаво ж. Тоді ж доречно видавництво “Темпора” почало активно перекладати польських, британських та інших репортерів, а також проводити конкурс “Самовидець”. Збірники, якого теж намагаюсь не пропускати.  Якісний репортаж – це завжди цікаво. По-перше, це ще один шанс зазирнути до іншої країни. По-друге, репортаж не найлегший жанр. Щоб він добре читався, має бути і літературний талант, і спостережливість, і цікаві деталі (перш за все), і вигадатувати не вийде.  Часом він гарно поєднується, із іншими жанрами, як от кулінарно-історичним нон-фікшином і виходить щось таке смачне та угорське, як от “Гуляш із турула” Кшиштофа Варги, або розповідь про Афганістан від норвезької журналістки Осне Сайєрстад, де репортаж межує із художньої літературою, або криваві мандри Колумбією британського журналіста Тома Файлінга, який дуже старанно намагався розвіяти міфи про незмінно-бандитську південноамериканську країну. Або книжка української журналістки Наталі Гуменюк “Майдан Тахрір”, присвячена арабським країнам.

3. Книги про птахів та із птахами

Мені важко оминути книжку із пташкою на обкладинці. Я люблю розглядати і читати про птахів. А також коли незвичні види птахів зустрічаються в художній прозі. Це була ще й одна із причин чому я читала “Щиглика”.

4. Цікавий non-fiction

Нехуджока ще тільки-тільки зароджується в Україні. Варто зізнатись, цікаво про складне у нас ще тільки вчаться писати. Часом і тема не надто важлива. Як от завдяки рекламі чи то відомості автора я прочитала “Фізику майбутнього” Мічіо Кайку. І, мабуть, після почала розуміти, що таке якісний нон-фішкн. З цього я почалась любов. Також раптово для себе я взялась за Карпин посібник “Baby travel” і не була розчарована. Хоча у мене і немає поки що дітей (а може саме і тому) книга читалась легко, мені не було із чим порівнювати та у чому засуджувати Карпу. Це просто було весело читати.  Письменниці не закинеш відстутність почуття гумору та безшабашності.  А крім того, це можуть бути і книги про вино, як от “Винарні” Ігоря Померанцева. Предмет таки не важливий. Головне якість роботи.

5. Біографії та книги про людей

Тут у мене ще теж немає улюбленої ніші, і я обираю їх під настрій. Перш за все, мене передбачуван зацікавлять книги про письменників та журналістів. Але тим не менш я вхопилась за біографію Стіва Джобса , і завдяки ній змогла більше дізнатись про людину, про яку говорять усі, кому не лінь. Біографія дуже вичерпна і цікава, крім епплманів також зацікавить тих, хто цікавиться перфекціонізмом та історіями успішних людей.

6. Книги про тероризм

Страх потрібно долати інформацією. Опісля робот в газеті, де новини про терористів потрібно було писати ледь не щодня, цікавість до цієї теми зросла, на жаль. Але від цього нікуди не дінешся. У цьому контексті, із найкориснішого, мабуть, були мемуари Рушді, нон-фікшн про Афганістан, репортажі Наталі Гуменюк та уривки із “Щигля”. У планах ще прочитання нон-фікшину “Розмови із терористами”.

 

7. Книги про книги

Тільки почала освоювати цю нішу. І вважаю її релаксуючою. Дуже добре йде, коли втомлюєшся від історій і стилістик. Тим паче, завжди цікаво прочитати про таких же ненормальних, як і сам. Тут можу порадити поки що лише “Книжку для читання”польської авторки Юстини Соболевської.

8. Нобелівські, букерівські, пулітцерівські лауреати

У першу чергу я слідкую за цими трьома найпрестижнішими літературними преміями. Сюди ж можуть потрапляти й інші відмічені в світі книжки. Саме тому я взялась читати “Щигля” Донни Тартт . Також цього року підтюпцем поспішаючи знайомлюсь із Еліс Манро та Гертою Мюллер. Із невдалих спробу було прочитання Маріо Варгас Льоси, за якого усе рівно збираюсь братись ще. Читати та наздоганяти є що.

9. Українські новинки

За ними не можливо не слідкувати, якщо хочеш залишитись в контексті. Останнім із таких читала “Аптекаря” Юрія Винничука.

10. Британців, німців та австрійців

Любов до британців-письменників до мене прийшла ще три роки тому, саме й тому я вирішила тоді завести блог. Кількість вражень від гарних романів зашкалювало. Тоді й встигла прочитати декілька книг Зеді Сміт, декілька Пітера Акройда, Джуліана Барнза (який покорив моє серце), Салмана Рушді, Кадзуо Ішігуро та Ієна Мак’юєна. А десь із минулого року сюди додались німці, як от Юдіт Герман або Катя Петровська (яка все таки більше до німецької літератури відноситься, ніж до інших), а згодом уся збірка Alle Anderen натякнула, що щось таке в них та є. Із австрійце-німців звичайно для мене намбер ван Вінфрід Зебальд. Цей письменник мене вразив, і відкрив ще одну шпаринку до краси художньої надтонкої літератури.

11. Скандинавська література

Тут скоріш усе повязане із тотальним захопленням скандинавською культурою. Читала звідти, на жаль, ще небагато. Але Ерленд Лу у свій час став улюбленим письменником. У певній мірі я і Сайєрстад бралась читати, бо вона із Норвегії.

12. Оповідання та коротка проза

Це цікавий і складний жанр. Мабуть, любов до нього у мене відкрилась під час участі в курсі “Короткої прози”. Тоді ми читали багато оповідань. Молодих і старих, талановитих і не дуже. Але чарівність жанру не може не зачіпати. Із останнього у цьому мене зачепили оповідання боснійського письменника Міленко Єрговича. Це дуже чіткі, лаконічні, болючі історії.  А також моя нова любов канадська нобеліантка Еліс Манро. Жінка, яка присвятила усе своє життя на створення коротких, але дуже наповнених історій.

Приєднуйтесь до тегу, і розповідайте, як ви обираєте книги для читання.