Де читати про книжки

 

Написати цей пост мене надихнули питання знайомих у період Книжкового Арсеналу й не тільки. Не дивлячись на відсутність якогось повного авторитетного і всепоглинаючого літературного видання, на яку періодично скаржиться Оксана Стефанівна, і може ще хтось, але з меншим трагізмом, існує декілька або кілька сайтів-видань, в які я періодично зазираю, що бути в курсі. Звичайно, ці ресурси не здивують прокачаних читачів, про них усі й так знають давно. Але тому, хто не хоче постійно слідкувати за процесом, і не має сотню-дві літераторів у друзях на фб, він, можливо, стане у нагоді.

Пс. Це дуже суб’єктивний список підкреслено моїх ресурсів. Буду дуже вдячна за підказки, діліться сайтами-виданнями, із яких ви читаєте про книжки.

1. Читомо – ось це одне із небагатьох видань, яке найбільше б задовольнило бажання пані Забужко. Проте має єдиний недолік, лише на її погляд, видання не має паперового варіанту. Читомо існує п’ять років. За цей час розрослось до гідного ресурсу про книжки і виконає майже будь-які забаганки літературолюба. На сайті можна прочитати про видавничі новинки та рецензії , репортажі із літературних подій, інтерв’ю із відомими, літературними та навкололітературними піплами, прочитати книжкові новини, дізнатись про літературні музеї, книгарні та інші цікаві місця + улюблені книги від різних селебріті і просто цікавих людей і ще купу всього корисно-читального. Для зручності можна підписатись на дайджест і отримувати на пошту усі новини із світу фікшину і нон-фікшину щодня.

Із останнього “7 найуспішніших книжкових проектів Kickstarter’у”
Як бонус інтерв’ю із засновницями сайту Ірою Батуревич та Оксаною Хмельовською, щоб ще раз упевнитись, яку корисну справу роблять дівчата.

2. Щоб пірнути глибше у літературні світи, але не згубитись, добре підійде Літакцент. Сайт шанований і поважний. Головний редактор – літературознавець та професор Могилянки Володимир Панченко. Для нього дописують професіонали літературного поприща. Тут можна знайти глибокі і нищівні рецензії, а в додачу пристрасні обговорення в коментах, а також інтерв’ю, анонси новинок, репортажі та блоги поважних панів і панянок. На Літакценті знайдуться рецензії та відгуки на ті книги, які може оминути загальна літтусівка. Шукаєте акцентів серед усього, що зараз видається, вам сюди.

Із останнього огляд колонок та есеїв Андруховича, Бойченка, Грицака In my humble opinion

3. Якщо брати не спеціалізовані видання, то на першому місці для мене серед літературно-мистецьких рубрик посяде Insider Art. Огляди книг Євгенія Стасіневича зайняли гідне місце, а може й на сходинку-пару вище, ніж огляди одного із першовідкривачів цього зараз дуже популярного жанру Ірини Славінської на Укрправді. Життя. Зараз Славінська займається не менш чудовим проектом “Громадського радіо”. І тут огляди на “Інсайдері” стали в нагоді. По-перше, постійно виникає враження, що Стасіневич перечитав усі книжки, що видавались і видаються:) По-друге, глибина прочитання і різноманітність літератури. По-третє, хороший стиль та гумор. Як своєрідний маніяк книжкових оглядів, отримую від них щире задоволення. Охоплюють не лише українські видання і це безперечний плюс. Можливо, ще хотілось би більше англо- іншомовної літератури, але тут ще усе попереду. Після інсайдерських оглядів хочеться братись за усе й відразу і тішитись скільки хороших книг є, і чи вистачить життя, щоб їх прочитати)

Із останнього “Сезон закрито: 8 найкращих книг весни”.

4. Періодично ще зазираю у відповідні рубрики, щоб знати, що в світі робиться, в The New Yorker та The Guаrdian, там є де розвернутись книголюбу – і з-за океанського, і з європейського боку. Колись я лише дивувалась наскільки багатими можуть бути рубрики в нежанрових виданнях. Де літературний контент не обмежується лише оглядами чи інтерв’ю, а й додаються рецензії читачів, квізи-конкурси, подкасти, окремо підрубрики для поезії, нон-фікшн та дитячої літератури. І це все на сторінках неспеціалізованого видання, це щодо “Гардіан”. Сподіваюсь у нас ще все попереду.
Тепер головне не згубитись, приємного читання)