Цей невеличкий список літератури задумувався як замінник списку літератури на літо (тут дивись на червень), тієї штуки, яку я так нетерпляче чекала в школі, а потім в універі
Меню для роздумів: червень
Крістоф Зімон «Багато гарного за малу ціну»
Такий багатообіцяючий заголовок книжки як і сама книжка, мабуть, недарма було обрано для перекладу на українську. Більшість повсякчас очікує багато хорошого, і, дуже бажано, за малу ціну. Крістоф Зімон прилетів до України на «Книжковий Арсенал» і у новодруці запропонував кардинально новий формат літератури: абетку порад, комікси, типові запитання та дитячі листи до диявола в одному казані. Виглядає кумедно та доволі позитивно, поради часом шокують своєю парадоксальністю. Іронічні правила та роздуми стосуються різних аспектів, як от патріотизму — «обирайте собі батьківщину, яка відповідає вашим вимогам до освітленості, тепла й вологості повітря… Перед іміграцією прочитайте загальні умови контракту», сутності війни: «Війна — це прекрасний засіб збереження духовної дієздатності міністерств закордонних справ у перехідні періоди та професійних військових із проблемами серця», а часом і простих життєвих зручностей: «Розчепірені пальці на ногах не просто огидні на вигляд, але й підвищують небезпеку падіння, адже легко за все чіпляються. Змажте проміжки між пальцями клеєм, ляжте на бік і покладіть на ноги гніт (шафу, стереосистему), поки клей не висохне». Наївності їм не забракло, проте це ще один новий кут зору, помножений на абетку та швейцарську призму мислення.
Юліан Тувім «Поезії та контексти»
(переклад Маріанни Кіяновської)
Читання не лише знайомить із літературним простором, а передусім із світоглядно новою площиною існування характерів. А чим саме цікавий нам світ польсько-єврейського поета, який жив у важкі ідеологічно-політичні часи, Юліана Тувіма? На це питання відповідає цитата із спогадів поета та критика Юзефа Віттліна: «Він був несамовитий у так званому повсякденному житті. Часом, зіткнувшись із ним, я мав враження, що він заряджений електрикою, переповнений якимись струмами та флюїдами, які випромінюються крізь його одяг. Він фосфоризував…» Оцей ефект українська поетеса Маріанна Кіяновська ретранслювала в українську мову («Слово тілом ожило / І живе тепер поміж нами / Годую голодне тіло / Словами, неначе плодами.» — вірш «Слово і тіло»), зібравши докупи усі суперечності, жагу до життя, та трагічність людини, яку було позбавлено можливості жити на батьківщині, і зібрала у вищеназваній книжці. У збірці — вірші із різних періодів творчості автора, висловлювання його знайомих, вибрані перекладачем та біографічний словник, присвячений людям із оточення Тувіма. Таким чином, однією збіркою спроектовано невеличкий, але цілісний світ польського поета.
Юрій Іздрик «Ю»
Для повноцінного списку літньої літератури не вистачає справжньої лірики. Цей жанр може цілком заповнити собою нова збірка легендарного Іздрика. «Ю» це не просто книжка віршів, це книжка образів, опуклих, пахучих, емоційних та в буквальному сенсі яскравих із додаванням візуальної частини, колажів Іздрика. Автор чуттєво переживає доторки буднів та міста на фоні власних емоцій. Саме такий відголосок має літо — стають більш виразні почуття. Ці поезії стануть потайним місцем на лавці в затінку, де можна сховатисья від навколишніх ритмів, та слухати лише власний. Один із таких затишних натяків у вірші «нотні знаки»: «…б’ю крилами хмари, аж пір’я летить / а мало б звучати літо / здається ще хвиля, здається ще мить / і можна буде злетіти…» Під час читання складається враження, що сама збірка «Ю» (чи то «you») промовляє саме до тебе, створюючи винятково інтимну атмосферу.
Олесь Ульяненко «Пророк»
Останній недописаний роман наразі вже класика української літератури є книжкою пережитих за життя сотні досвідів побаченого, відчутого певною мірою вже переосмисленого. Це раптові пориви яскраво-жорстоко-реалістичного сюжету із чергуванням кримського степу, від якого нікуди не втекти. Анотація повідомляє, що роман — книжка «для людей, які знають, що таке страждання й розуміються на справжній літературі». Зокрема «Пророк» мав би вийти чимось глибшим за відчуття страждання, це саме переживання, сама суть. Словами головного героя говорить втомлена мудрість: «У мене багато книг, але вони не несуть життя. Там пріль і мудрість віків, можливо, …якщо врахувати пролиту цистернами кров». Кримінальний сюжет, відчайдушні герої, зламані, жорстокі та нещасні. Чи має виглядати саме так остання книжка відомого автора? Можливо. У будь-якому випадку вона може запропонувати це свою незавершеність та надію на оптимістичне продовження.
Етажерка 