Дзвінка та її цілісні троянди

…І про перше з. Не буду починати із англійського, бо наразі мій день був мило і приємно, навіть в дечому по-молитовному зачарований новою книгою Дзвінки Матіяш. Сестер Матіяш давно шаную, читаю і часом надихаюсь. Бо їх, умовно кажучи, молитовна література має властивість десь там всередині тебе наводити лад, витирати полички від пилюки, все рівненько складати, ще  й прикрашати якимсь дуже хорошим зіллям.

“Історії про троянди, дощ і сіль” підкупили ( хоча це не зовсім те слово), а привабили скоріш і назвою і обкладинкою, які так приємно пригортати до себе (вона трошки м’якенька). Але це були лише перші враження. Зависла в книжці я, починаючи із станції Театральна, яка і так недалеко знаходиться від Книгарні Є. Перше, що мене приємно здивувало – це структура, по 15 історій про троянди, дощ і сіль. Канва із сюжетнорізних, але настроєво синхронних оповідань-молитов-есеїв видалась мені дуже цілісною штукою. Принаймні ця робота Дзвінки відрізняється від безкінченних потокових листів під назвою “Роман про Батьківщину” чи “Реквієм для листопаду” (ні в якому разі я не кажу, що ці роботи були не такими класними чи атмосферними), але “Історії…” привабили саме логікою та як же без Дзвінчиних страшенно життєвих та добрих образів троянд, брата Заїки, коня-гойдалки та…(в мене ще попереду добрий шмат тексту, який я впевнена ще повен цікавих метафор) Наразі це перше, що мені спало на думку після читання цієї книги.

Паралельно читається Зеді Сміт і її On Beauty, але про це вже наступного разу.

І пару натхненних цитат від Дзвінки вам на ніч:

“Рухи в танці – як слова. І треба чітко їх вимовляти, щоб можна було зрозуміти, що ти хочеш сказати”

“Іноді я думав, що, може, так і краще, що тепер я не маю імені й залишаюся Заїкою. Адже якби нам довелося постати перед світлим ликом Творця, то навряд чи з наших уст вийшло би щось, окрім нерозумілого белькотання. Ми б агукали і розмахували руками, як немовлята. Всі ми заїки перед Богом, бо ж нам нічого йому сказати, коли Він розпитуватиме нас про наше життя”.

Advertisements

2 Comments Add yours

  1. “Реквієм для листопаду” сподобався. Дякую за наводку на “Історії”

    Подобається

    1. ksenyak коментує:

      будь ласка) сподіваюсь вам “Історії…” теж сподобаються

      Подобається

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s